Deutsch
[Strophe 1]
Die Hände der Zeit berühren Fenster,
Schatten suchen Licht.
Sie kennen unsere Tage,
aber sie halten nicht an.
[Strophe 2]
Baumschatten spielen auf den Straßen,
Licht gleitet über die Wände.
Die Zeit atmet langsam,
wie jemand, der sich an das Meer erinnert.
[Strophe 3]
Die Hände der Zeit formen Erinnerungen,
Wasser in den Handflächen, Augenblicke.
Sie kehren nicht zurück,
doch sie leben in der Berührung.
[Strophe 4]
Der Tag erlischt in der Luft,
Stimmen werden fern.
Die Hände der Zeit bewegen sich noch,
erinnern: Wir waren hier.
Originaltext
[Verse 1]
Руки часу торкають вікна,
Тіні шукають світло.
Вони знають наші дні,
Але не зупиняються.
[Verse 2]
Тіні дерев грають на вулицях,
Світло ковзає по стінах.
Час дихає повільно,
Як той, хто пам’ятає море.
[Verse 3]
Руки часу ліплять спогади,
Вода на долонях — миті.
Вони не повертаються,
Та живуть у дотику.
[Verse 4]
День згасає в повітрі,
Голоси стають далекими.
Руки часу ще рухаються,
Нагадують: ми були тут.
English
[Verse 1]
The hands of time touch windows,
shadows look for light.
They know our days,
but they do not stop.
[Verse 2]
Tree shadows play on the streets,
light slides along the walls.
Time breathes slowly,
like someone who remembers the sea.
[Verse 3]
The hands of time shape memories,
water in the palms, moments.
They do not return,
but live in the touch.
[Verse 4]
The day fades in the air,
voices become distant.
The hands of time still move,
reminding us: we were here.
Svenska
[Vers 1]
Tidens händer rör vid fönstren,
skuggorna söker ljus.
De känner våra dagar,
men stannar inte.
[Vers 2]
Trädens skuggor leker på gatorna,
ljuset glider över väggarna.
Tiden andas långsamt,
som någon som minns havet.
[Vers 3]
Tidens händer formar minnen,
vatten i handflatorna, ögonblick.
De kommer inte tillbaka,
men lever i beröringen.
[Vers 4]
Dagen slocknar i luften,
rösterna blir avlägsna.
Tidens händer rör sig ännu,
påminner: vi var här.