Português
As luzes na mesa são silenciosas.
Não sei como me lembrar da conversa de ontem à noite.
O martelo e o cálice esperam em silêncio,
A noite ainda está perto, mas não assusta.
Na janela, a água com a flor,
Sala de respiração.
O relógio bate como o coração no corpo,
Conta o que resta. No quintal o cão brinca,
A terra é engraçada.
Não há luz na mesa.
Espera até de manhã, como um amigo. Quando o sol entra no espelho,
sombras jazem nas paredes,
A luz na mesa ainda respira...
O meu coração não está a dormir.
Texto original
Світло на столі горить тихо,
як пам’ять про вчорашні розмови.
Хліб і чашка чекають мовчки,
ніч ще близько, та не лякає.
На підвіконні — вода з квіткою,
дихає теплом кімнати.
Годинник б’є, як серце в тілі,
рахує те, що ще залишилось. У дворі собака грає,
бруківка сміється дзвінко.
Світло на столі не гасне,
чекає ранку, як друга. Коли сонце ввійде в дзеркала,
тіні ляжуть по стінах,
світло на столі ще дихає —
серце дому не спить.
English
The lights on the table are quiet,
I don't know how to remember last night's talk.
The hammer and the cup wait in silence,
The night is still close, but it doesn't scare.
On the window, the water with the flower,
breathing room.
The clock beats like the heart in the body,
It counts what's left. In the yard the dog plays,
The dirt is funny.
There's no light on the table,
Wait till morning, like a friend. When the sun enters the mirror,
shadows lie on the walls,
The light on the table is still breathing --
My heart isn't sleeping.
Svenska
lamporna på bordet är tysta,
Jag vet inte hur jag ska minnas förra nattens samtal.
Hammaren och koppen väntar i tystnad,
Natten är fortfarande nära, men det skrämmer inte.
På fönstret, vattnet med blomman,
andningsrum.
Klockan slår som hjärtat i kroppen,
Det räknar vad som är kvar. På gården spelar hunden,
Smutsen är rolig.
Det finns inget ljus på bordet,
Vänta till morgonen som en vän. När solen går in i spegeln,
Skuggorna ligger på väggarna,
Ljuset på bordet andas fortfarande -
Mitt hjärta sover inte.