Français
[Couplet 1]
La pierre se tait sous l’eau,
entend chacun de ses mouvements.
L’eau touche comme une mémoire,
qui vit sans fatigue.
[Couplet 2]
Le soleil joue sur les vagues,
la lumière dessine au fond.
La pierre garde le contact,
ne demande pas d’où il vient.
[Couplet 3]
L’eau chante comme un oiseau,
sans nom, sans réponse.
La chanson est une route,
la pierre, le silence en elle.
[Couplet 4]
Le soir se penche sur la rivière,
tout disparaît, mais le lien demeure:
la pierre et l’eau sont un seul souffle,
au-delà des mots.
Texte original
[Verse 1]
[Verse 1]
Камінь мовчить під водою,
Чує кожен її рух.
Вода торкає — як пам’ять,
Що живе без втоми.
[Verse 2]
Сонце грає на хвилях,
Світло малює на дні.
Камінь береже дотик,
Не питає звідки.
[Verse 3]
Вода співає, як птах,
Без імені, без відповіді.
Пісня — це дорога,
Камінь — тиша в ній.
[Verse 4]
Вечір схиляється над рікою,
Все зникає — та зв’язок є:
Камінь і вода — одне дихання,
Поза словами.
English
[Verse 1]
The stone is silent under water,
hearing each movement it makes.
Water touches like memory,
living without fatigue.
[Verse 2]
The sun plays on the waves,
light draws on the riverbed.
The stone keeps the touch,
does not ask from where.
[Verse 3]
Water sings like a bird,
without a name, without an answer.
The song is a road,
the stone is silence within it.
[Verse 4]
Evening bends over the river,
everything disappears, yet the bond remains:
stone and water are one breath,
beyond words.
Svenska
[Vers 1]
Stenen tiger under vattnet,
hör varje rörelse det gör.
Vattnet rör vid den som minne,
som lever utan trötthet.
[Vers 2]
Solen leker på vågorna,
ljuset tecknar på bottnen.
Stenen bevarar beröringen,
frågar inte varifrån.
[Vers 3]
Vattnet sjunger som en fågel,
utan namn, utan svar.
Sången är en väg,
stenen är tystnaden i den.
[Vers 4]
Kvällen lutar sig över floden,
allt försvinner, men bandet finns:
sten och vatten är ett andetag,
bortom orden.